Шумський район

Шу́мський райо́н – район в , в . Утворений у році. Розміщений на півночі області. Районний центр — місто .

Географічні дані

Розташований в північно-східній частині області, в межах та . На північному заході підносяться Кременецькі гори. Поверхня — підвищена хвиляста, на північному заході — горбиста лесова рівнина, глибоко розчленована балками та ярами. Абсолютна висота — 230-390 м.

Межує з , , районами, та областями. Відстань до — 105 км.

Корисні копалини: піски, вапняки, мергелі, глини, торф. Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Основні річки – басейну Дніпра: притоки Горині– Вілія та Горинка. Споруджено понад 50 ставків. У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові чорноземи опідзолені, подекуди дернові та лучні ґрунти. Площа лісів – 19,9 тис.га. У районі — лісовий заказник Суразька Дача (республіканського значення).

Загальна площа земель району — 83,8 тис.га, з них сільсько-господарського призначення — 57,4 тис.га, в тому числі: — 41,6 тис.га; і пасовища — 15,2 тис.га. Землі району (, сірі опідзолені, торфово-болотні) придатні для вирощування районованих сільськогосподарських культур. Площа району — 863 км². Населення — 60,3 тис. мешканців.

Історія

Археологічні дані

Територія Шумщини належить до історичної області — .

Шумщина — давнє етнічно-територіальне утворення в басейні ріки Вілія (в її верхній і середнійтечії). З плином віків вона змінювала свої обриси, площу і навіть назви, проте завжди існувала в певній чи то в офіційно затвердженій, або і в невидимій, самим життям народу відшліфованій формі.

Доісторична археологія на Шумщині представлена пам’ятками і , і доби, знахідками доби і культур.

XII—XX сторіччя

Шумський район: з середини ХІІ ст.— Шумська волость, в 1212-1228р.- Шумське князівство, в 1795-1917 – Шумська і Дедеркальська волості Кременецького повіту (уєзда), в 1921-39рр – Шумська і Дедеркальська гміни Кременецького повіту, 3 1940 – Шумський район. В 12-13 ст. основені історичні згадки в основному про м. Шумськ. 1241 р. військо хана Батия не змогло взяти розташованих на Ш. фортець Данилів та Стіжок. 1366 року Ш. відійшла до Великого кн. Литовського. 1513 р. більшість іі тер. була надана рду Боговитинів у вл.яких перебувала до 1605р. Крім того пн.зах частина перебувала у володінні Четвертинських, а пн-східна (т.зв. – Суразька маєтність) з 1583р – до князів Острозьких. Прибутки від останньої до речі йшли на утримання Острозької академії. 1545р. – перша згадка про більшість суч. населених пунктів в матеріалах люстрації Кременецького замку. 1605 – більшість Шумщини переходить до роду Малинських 1618 – в с. Рохманів /пригород Шумська/ в маєтку Ірини Вишневецької почнає роботу одна з перших в Україні друкарень. 1626 р. -Ірина Ярмолинська – Боговитина будує в с. Загайці храм фортецю св. Івана Милостивого. 1648 – ряд населених пунктів знищено внаслідок Визвольної війни. 1715 – в Шумську будується камяний костьол. 1750рр – Шумщина переходить до кн. Радзивилів. 1793 – Ш. входить до складу Російської імперії 1831- Шумські поляки активно підтримують повстання, за що їх маєтьки конфісковано. 1914-18 – Ш – прифронтова зона. 1919 – велике протипольське повстання на Ш. Масові репресії з боку поляків. 1941-52 – Ш – один з центрів боротьби УПА (Антоновецька республіка, Загаєцькі ліси) 1987-90 – на Ш. планується побудова великого хімкомбінату, яку зірвали протести місцевої громадськості.

Список усіх дерев’яних церков

Назва села Патрон церкви рік побудови
святого Миколая
Дім молитви
святого Георгія Побідоносця
Преображення Господнього
Покрови Пресвятої Богородиці
святого Миколая
Божої Матері Казанської
Матері Божої Казанської
Святого Михаїла — рр.
святого Миколая
святої Трійці
Архістратига Михаїла
Пресвятої Трійці
святої Параскевії

Відомі люди

  • ( — ) — учасник , полковник, .

З Ш. походять: художники: С. Борейко, А. Кирилюк, К. Сікорський. Музиканти: С. Декар, А. Ільків, Г. Геллер. Письменники: Василь Суразький, Л. Кальтенберг, А. Хиждеу, Г. Петрук- Попик, Г. Радошівський, С. Бабій, С. Синюк.

Повернутися в розділ: Райони області