Теребовлянський район

Теребовля́нський райо́н — адміністративно-територіальний район у центральній частині . Утворений у .

Площа — 1130,3 км² — 8,3 % % території області. Населення — 68,9 тис. осіб (), із них 99 % — (69 тис. 452 особи), 0,59 % — (414 осіб), 0,25 % — (176), 0, 05 % — (32 особи), 0,084 % — інші національності.

Географія

Територією району пролягають залізниця - й автодорога державного значення --Чернівці-.

Протяжність Теребовлянського району зі заходу на схід — 54 км, з півночі на південь — 42 км.

Теребовлянський район межує на заході з , на півдні — з і , на сході — з , на північному сході — з , на півночі — з , на північному заході — з .

Розташований на в західній частині Правобережного лісостепу.

Місцевість району має вигляд схилястого плато, прирічкові схили почленовані мережею ярів і балок. Північно-східна частина Теребовлянського району — це відроги ; гори Могила (379, 5 м), Макова (363, 1 м), Безіменна (380, 2 м), Бучина (376, 8 м) утворюють висоти південно-західної частини району.

Різноманітний рослинний і тваринний світ Теребовлянщини. Ліси, переважно листяні із окремими вкрапленнями хвойних порід, багаті на звірину і птахів. Тут зустрічаються , , , , та інші .

Екологія

У Теребовлянському районі нараховується два державних , один з яких республіканського значення, 14 ботанічних пам’яток природи місцевого значення, 6 гідрологічних державних пам’яток, одна зоологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Державний гідрологічний заказник республіканського значення знаходиться поблизу сіл та . Заболочена заплава річки Тудинки, правої притоки Стрипи, є регулятором її водного режиму, притулком і місцем відтворення водоболотної фауни.

Адміністративний поділ

У районі — місто , та і 75 сіл. Одній міській, двом селищним та 40 сільським радам підпорядковано 78 населених пунктів.

Населений пункт Орган місцевого самоврядування Населення Водойма
Багатківська сільська рада 682
Бенівська сільська рада 374 Стрипа
Струсівська сільська рада 282
Теребовлянська міська рада 550
Буданівська сільська рада 1 634
Бурканівська сільська рада 856 Стрипа
Струсівська сільська рада 1 357 Серет
Великоговилівська 1 173
Вербівська сільська рада 892
Вишнівчицька сільська рада 27 Стрипа
Вишнівчицька сільська рада 627 Стрипа
Микулинецька селищна рада 817 Серет
Гайворонківська сільська рада 508 Стрипа
Гвардійська сільська рада 438
Грещавська сільська рада 779
Соснівська сільська рада 33 Стрипа
Острівецька сільська рада 691 Серет
Дарахівська сільська рада 2 118
Дворічанська сільська рада 560 Кнур, Свинуха
Деренівська сільська рада 531 Серет
Довгівська сільська рада 691 Серет
Долинська сільська рада 1 322 Серет
Дружбівська селищна рада 1 647
Заздрівська сільська рада 929 Тюха
Плебанівська сільська рада 545 Серет
Зарваницька сільська рада 342 Стрипа
Острівецька сільська рада 489 Серет
Підгайчицька сільська рада 431
Золотниківська сільська рада 1 789 Стрипа
Різдвянівська сільська рада 413 Серет
Іванівська сільська рада 1 592
Ілавченська сільська рада 1 575
Дарахівська сільська рада 186 Брусенець
Кобиловолоцька сільська рада 1 592
Микулинецька селищна рада 688
Котузівська сільська рада 455
Кровинківська сільська рада 1 424 Гнізна
Микулинецька селищна рада 264 Серет
Ладичинська сільська рада 1 208 Нішла
Ласківська сільська рада 1 946 Звиняч
Іванівська сільська рада 145
Лошнівська сільска рада 1 419 Гнізна
Великоговилівська сільська рада 437 Тайна
Підгайчицька сільська рада 354 Серет
Маловодівська сільська рада 275
Микулинецька селищна рада 3 457 Серет
Мшанецька сільська рада 1 098
Надріченська сільська рада 509 Стрипа
Струсівська сільська рада 505 Серет
Хмелівська сільська рада 300
Могильницька сільська рада,
до якої входить ще
643
Острівецька сільська рада 420 Серет
Соколівська сільська рада 65
Буданівська сільська рада 269
Підгайчицька сільська рада 952 Серет
Підгайчицька сільська рада 85
Семиківська сільська рада 95
Плебанівська сільська рада 1 172 Гнізна
Соснівська сільська рада 285 Стрипа
Романівська сільська рада 726 Гнила Рудка
Різдвянівська сільська рада 620 Серет
Зарваницька сільська рада 168 Стрипа
Підгайчицька сільська рада 545 Серет
Семиківська сільська рада 241 Стрипа
Соколівська сільська рада 532 Стрипа
Сороцька сільська рада 942
Соснівська сільська рада 666 Стрипа
Хмелівська сільська рада 442
Струсівська сільська рада 1 501 Серет
Сущинська сільська рада 516 Гнізна
Теребовлянська міська рада 15 400 Серет
Дарахівська сільська рада 557 Тюха
Хмелівська сільська рада 586 Серет

Історія

Територія Теребовлянського району заселена в епоху раннього палеоліту (100 тис. р. до Р. Х.). 6 ст. до Р. Х. виникли Поселення скіфів, венедів.

Від 10 ст. Теребовлянська земля належала до . На відійшло до князя ; згодом престол належав до . землі Теребовлянщини зазнали татаро-монгольського спустошення. Від — належали до Польщі; за реформою тут утворилося . Теребовлянщина — в Австрійській імперії, — — під владою Росії. У листопаді тут утворено повіт Тернопільського воєводства ЗУНР (до липня 1919). Вересень — вересень належало до Польщі, до липня — , липень — липень — німецько-нацистська окупація.

На Теребовлянщині до діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар» та ін., ряд молодіжних т-в: «Сокіл», «Луг», та ін. У Повоєнні роки завершено адміністративне районування і колективізацію сільського господарства, які супроводжувалися каральними акціями.

Села району згадують у на стор. 154 та ін.

Населення

Національний склад населення

За даними р., на території району проживають представники різних національностей. Більшість складають — 69482, що становить 98 % усього населення. в районі проживає 414 осіб. (0,6 %), — 176 осіб (0,2 %). Представники інших національностей складають 1,2 %. Серед них є — 0,05 %, — 0,02 %, , , тощо.

Такий склад населення сформувався під впливом політичних та соціально-економічних умов, що існували в певний період історичного розвитку краю і зазнавав у процесі формування постійних змін. За останнє десятиліття в районі постійно зростає частка українців.

Трудові ресурси

Теребовлянський район, як і вся Тернопільська область, належить до трудонадлишкових регіонів країни. На початку р. кількість населення у працездатному віці становила 35 299 осіб. У громадському виробництві, за офіційними даними, були задіяні лише 15 269 осіб. Таку велику різницю зумовили кілька чинників: інваліди в працездатному віці, безробітні, трудові мігранти, офіційно незареєстроване зайняте і незайняте населення, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

За останнє десятиріччя змінилася галузева структура зайнятості у бік зростання частки зайнятих у невиробничій сфері. Внаслідок економічної кризи багато промислових підприємств району працюють не на повну потужність або взагалі припинили свою діяльність. Відбувається скорочення робітників. Станом на 1 січня р. в районі статус безробітного мали 1375 осіб. Ще донедавна у сільськогосподарському виробництві працювали здебільшого пенсіонери. Зараз спостерігається процес «омолодження» трудових ресурсів, що працюють на землі. Внаслідок реформування форм власності на селі багато сільських жителів збільшили свої земельні наділи й обробляють їх, створюються фермерські господарства. У структурі зайнятих у суспільному виробництві частка людей з вищою освітою є найбільшою в установах освіти, охорони здоров’я, у сфері управління.

Транспорт

Автомобільні дороги району в кінці ХІХ — поч. ХХ ст. були в основному кам’яні. На початку ХХ ст. при їх будівництві почали застосувати покриття, а також мостити . Ширина таких доріг складала 4,5 м. Ці дороги використовувались до 60-х років ХХ ст. Саме тоді почалося переведення покриття в чорно-щебеневі та асфальтобетонні. Спочатку ця технологія була застосована до доріг І-ІІІ категорій. І лише на початку 80-х років була проведена реконструкція решти доріг.

В Теребовлянському районі розвинені автомобільний та залізничний види транспорту. Провідне місце займає автомобільний транспорт. Це пов’язано з тим, що він є найбільш маневровим і здійснює перевезення на невеликі відстані, тобто в межах свого краю. Автомобілі різних типів зосереджені у автотранспортних підприємствах (АТП).

Освіта

У Теребовлі знаходиться один із престижних культурно-освітніх закладів Тернопілля — . Колектив училища здійснює велику творчу роботу, відроджують традиції і обряди Тернопільщини, підвищують свій професійний рівень, пропагують свої здобутки перед населенням Тернопільщини. Багато випускників продовжують славні традиції училища в своїх творчих колективах, на відомих сценах, у педагогічній роботі. Це Степан Савка — заслужений артист України, артист Укрконцерту; Анатолій Демчук — заслужений артист України, Віктор Павлік — заслужений артист України, естрадний співак; Любов Куб’юк — заслужена артистка України, артистка Київського театру ім. М. Занько­вецької; Михайло Король — викладач Київського національного університету культури та мистецтв та ін.

В районі діє 64 загальноосвітні школи, з них — 3 школи-інтернати (230 учнів). Разом у всіх школах району у 2002—2003 навчальному році нараховувалось 9960 учнів, яких навчали 1400 педагогів. Функціонує також гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов, у якій навчаються 314 учнів, профтехучилище.

Кількість учнів у школах зменшується. Причиною цього є зниження рівня народжуваності.

Важливу роль у справі освіти і виховання дітей відіграють Теребовлянський і Микулинецький центри позашкільної роботи дітей та юнацтва, районна СЮТ і ДЮСШ, музичні школи в Теребовлі, Микулинцях, Дарахові, Золотниках, Буданові.

В районі працює 48 дошкільних виховних закладів. Культура в районі представлена мережею бібліотек (68), клубів (39), будинків культури (30), музеїв (1) тощо.

У районі діє 16 любительських об’єднань і клубів за інтересами (з них 9 дитячих). Є 15 хореографічних, 117 вокально-хорових, 113 театральних, 23 оркестрових та інструментальних колективи.

Сьогодні у 68 бібліотеках району працює 104 бібліотекарі. Книжковий фонд у районі становить понад 660 тис. примірників. При багатьох бібліотеках працюють клуби за інтересами: «Господарочка», «Твоя майбутня професія» та ін.

Працює 129 спортивних секцій, є 28 спортивних залів, 35 футбольних полів, 2 стадіони.

Культура

У районі — 16 колективів художньої самодіяльності: Струсівська самодіяльна капела бандуристів «Кобзар», три народних та один зразковий аматорський колективи, три народних аматорських театри, народний ансамбль танцю «Любисток», ансамбль фольклорного танцю «Джерело» та ін.

Пам’ятки

Природно-заповідний фонд

Всього в Теребовлянському районі 32 території та об’єкти ПЗФ загальною площею 3806,42 га. Об’єкти природно-заповідного фонду Теребовлянського району:

  • — загальнодержавного значення
  • Заказники місцевого значення:
    • , ,
  • Пам’ятки природи місцевого значення:
    • , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,
  • Ботанічний сад місцевого «

Пам’ятки архітектури

Докладніше:

103 пам’ятки архітектури, 153 — історії і культури, 22 — археології: замки (17 ст.), (16 ст.), селах (17 ст.), (17 ст.), (17 ст.), руїни (16-17 ст.).

Пам’ятки архітектури: костели в м. Теребовля, смт. , селах Лошнів, Струсів, Долина, Буданів, Млиниська, Підгайчики, , палаци в смт. Микулинці, селах Струсів, Підгайчики; церкви в кожному селі, в тому числі пам’ятки архітектури в м. Теребовля, селах Струсів, Долина, Підгайчики, Млиниська, Дарахів. Деренівка, Довге, Зарваниця; численні цвинтарі, пам’ятні хрести, козацькі і стрілецькі могили, зокрема в с. Семиківці, пам’ятники на честь скасування панщини в селах Дарахів, Ласківці, Бенева, Багатківці, Слобідка, пам’ятний знак «За тверезість» в с. Ласківці; будинок старого заїзного двору (корчми) XVII ст., переоформлений в сорокових роках ХІХ ст. на першу в околиці школу в с. Струсові; келії язичників і підземний рятувальний хід Струсів — Теребовля.

Дерев’яні храми

Село Назва церкви Рік побудови
монастирська церква Різдва Пресвятої Богородиці 2002
Воскресіння Христового 1672

Повернутися в розділ: Райони області