Закон про місцеве самоврядування

Сторінки: 1 2 3 4 5

9. Засідання постійної комісії скликається в міру
необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як
половина від загального складу комісії.

10. За результатами вивчення і розгляду питань постійні
комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації
постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального
складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його
відсутності – заступником голови або секретарем комісії. Протоколи
засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

11. Рекомендації постійних комісій підлягають обов’язковому
розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями,
посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду
і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений
ними строк.

12. Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів
рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з
залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.
Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть
за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови,
відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи
першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря
сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними
комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними
комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами
відповідних постійних комісій.
{ Частина дванадцята статті 47 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 806-VI ( 806-17 ) від 25.12.2008 }

13. Депутати працюють у постійних комісіях на громадських
засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з
питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

14. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними
перед нею.

15. Перелік, функціональна спрямованість і порядок
організації роботи постійних комісій визначаються регламентом
відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що
затверджується радою.

Стаття 48. Тимчасові контрольні комісії ради

1. Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які
обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з
конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень
місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і
пропозиції на розгляд ради.

2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради,
її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову
вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї
третини депутатів від загального складу ради.

3. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться,
як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової
контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі
спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати
інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з її роботою.

4. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради
припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо
результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення
повноважень ради, яка створила цю комісію.

Стаття 49. Депутат ради

1. Повноваження депутата ради починаються з моменту
офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією
на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень
депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового
скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково
у випадках, передбачених законом.

2. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади,
має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у
діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед
виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат,
крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних
комісій ради.

3. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для
здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом
випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або
службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за
основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з депутатською
діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

4. Депутат зобов’язаний брати участь у роботі сесій ради,
засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його
обрано.

5. У разі пропуску депутатом протягом року більше половини
пленарних засідань ради або засідань постійної комісії,
невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її
органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією
про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

6. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які
розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та
інших комісій ради, до складу яких його обрано.

7. Депутат має право звернутися із запитом до керівників ради
та її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників
органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм
власності, розташованих або зареєстрованих на відповідній
території, а депутат міської (міста обласного значення), районної,
обласної ради – також до голови місцевої державної адміністрації з
питань, віднесених до відання ради.

8. Орган або посадова особа, до яких звернено запит,
зобов’язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії ради
у строки і в порядку, встановлені радою відповідно до закону. За
результатами розгляду запиту рада приймає рішення.

9. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії
ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії,
розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради
або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам
та посадовим особам, які зобов’язані розглянути ці пропозиції і
зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи
повідомити депутатові та раді.

10. Депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними
документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого
самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів.

11. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії
депутатської діяльності визначаються Конституцією України
( 254к/96-ВР ), цим Законом, законом про статус депутата
( 93-15 ), іншими законами.

Стаття 50. Секретар сільської, селищної, міської ради

1. Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді
на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її
депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного
сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо
кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш
як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у
разі, якщо: { Абзац перший частини першої статті 50 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 806-VI ( 806-17 ) від 25.12.2008 }

1) на день проведення першої сесії сільської, селищної,
міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори
відповідно сільського, селищного, міського голови;

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради,
запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії
сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний,
міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії
секретаря ради у зв’язку з достроковим припиненням його
повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не
вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності
посади відповідного сільського, селищного, міського голови у
зв’язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її
розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу
відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну
пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний
сільський, селищний, міський голова.
{ Частина перша статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2554-IV ( 2554-15 ) від 21.04.2005; в редакції Закону N 520-VI
( 520-17 ) від 18.09.2008 }

2. Секретар сільської, селищної, міської ради не може
суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на
громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи
в позаурочний час), займатися підприємницькою діяльністю,
одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

3. Секретар сільської, селищної, міської ради:
1) у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього
Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського
голови; ( Частину третю статті 50 доповнено пунктом 1 згідно із
Законом N 2055-IV ( 2055-15 ) від 06.10.2004 )
2) скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною
шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до
відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради,
питання, які передбачається внести на розгляд ради;
3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках,
передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону;
4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на
розгляд ради;
5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і
населення, організує контроль за їх виконанням;
6) за дорученням сільського, селищного, міського голови
координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм
доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства
здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням
референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого
самоврядування;
9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого
самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим
самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує
доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;
10) вирішує за дорученням сільського, селищного, міського
голови або відповідної ради інші питання, пов’язані з діяльністю
ради та її органів.

4. Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно
здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету
відповідної ради.

5. Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради
можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Стаття 51. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської,
районної у місті ради

1. Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної
у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який
утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після
закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського
голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет
здійснює свої повноваження до сформування нового складу
виконавчого комітету.

2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається
відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету
сільської, селищної, міської ради затверджується радою за
пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у
місті ради – за пропозицією голови відповідної ради.

3. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно
сільського, селищного, міського голови, районної у місті
ради – голови відповідної ради, заступника (заступників)
сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті
ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також
керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради,
інших осіб. ( Частина третя статті 51 в редакції Закону N 862-IV
( 862-15 ) від 22.05.2003 )

4. До складу виконавчого комітету сільської, селищної,
міської ради входить також за посадою секретар відповідної ради.

5. Очолює виконавчий комітет сільської, селищної, міської
ради відповідно сільський, селищний, міський голова, районної у
місті ради – голова відповідної ради. У виконавчому комітеті
сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням
ради може здійснювати секретар відповідної ради.

6. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім
тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на
час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення
повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих
або службових обов’язків з відшкодуванням їм середнього заробітку
за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням
обов’язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів
відповідного місцевого бюджету.

7. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і
працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо
обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю),
встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського
голови.

8. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним
раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень
органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним
органам виконавчої влади.

9. До складу виконавчого комітету сільської, селищної,
міської, районної у місті ради не можуть входити депутати
відповідної ради, крім секретаря ради.

Стаття 52. Повноваження виконавчого комітету сільської,
селищної, міської, районної у місті ради

1. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної
у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати
питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

2. Виконавчий комітет ради:
1) попередньо розглядає проекти місцевих програм
соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з
інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що
вносяться на розгляд відповідної ради;
2) координує діяльність відділів, управлінь та інших
виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що
належать до комунальної власності відповідної територіальної
громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих
йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також
їх посадових осіб.

3. Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про
розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами,
управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським,
селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом
виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Стаття 53. Організація роботи виконавчого комітету сільської,
селищної, міської, районної у місті ради

Основною формою роботи виконавчого комітету сільської,
селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є
його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються
відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної
у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості
здійснення ним цієї функції – заступником сільського, селищного,
міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради
(районної у місті ради – заступником голови ради) в міру
необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є
правомочними, якщо в них бере участь більше половини від
загального складу виконавчого комітету.

Стаття 54. Відділи, управління та інші виконавчі органи
сільської, селищної, міської, районної у місті
ради

1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її
створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може
створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для
здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів
сільських, селищних, міських рад.

2. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є
підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила,
підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному,
міському голові, голові районної у місті ради.

3. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів
ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським,
селищним, міським головою, головою районної у місті ради
одноособово, а у випадках, передбачених законом, – за погодженням
з відповідними органами виконавчої влади.

4. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи
ради затверджуються відповідною радою.

Стаття 55. Голова районної, обласної, районної у місті ради

1. Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її
створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного
голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
{ Частина перша статті 55 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 )
від 25.12.2008 }

2. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним
повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків,
передбачених частинами четвертою та п’ятою цієї статті. Голова
ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним
депутатських повноважень або повноважень голови.
{ Частина друга статті 55 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 )
від 25.12.2008 }

3. Голова ради працює у раді на постійній основі, не може
мати інший представницький мандат, суміщати свою службову
діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах
(крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час),
займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього
прибуток.

4. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може
бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення
проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального
складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення
голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як
третини депутатів від загального складу ради.

Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком
припинення нею повноважень депутата цієї ради.
{ Частина четверта статті 55 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 )
від 25.12.2008 }

5. Повноваження голови районної, обласної, районної у місті
ради також вважаються достроково припиненими без припинення
повноважень депутата ради в разі:

1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про
складення ним повноважень голови ради;

2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його
діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.

Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у
місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади
голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким
береться до відома зазначений факт.
{ Частина п’ята статті 55 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 )
від 25.12.2008 }

6. Голова районної, обласної, районної у місті ради:
1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до
відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради,
питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання
ради;
2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на
її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує
контроль за їх виконанням;
3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду
відповідно заступника голови районної, районної у місті ради чи
першого заступника, заступника голови обласної ради; вносить на
затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її
виконавчого апарату, витрат на їх утримання; { Пункт 3 частини
шостої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 806-VI
( 806-17 ) від 25.12.2008 }
4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних
комісій ради;
5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм
доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;
6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними
своїх повноважень;
7) організує відповідно до законодавства проведення
референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого
самоврядування;
8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її
створення);
9) призначає і звільняє керівників та інших працівників
структурних підрозділів виконавчого апарату ради;
10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;
11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та
її виконавчого апарату;
12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;
13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде
особистий прийом громадян;
14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів,
обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань
місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення
ради;
15) представляє раду у відносинах з державними органами,
іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян,
трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ,
організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах
відповідно до законодавства;
16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання
незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ та організацій, які обмежують права територіальних громад
у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних,
обласних рад та їх органів;
17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного
разу на рік, а на вимогу не менш як третини депутатів – у
визначений радою термін;
18) вирішує інші питання, доручені йому радою.

7. Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах
своїх повноважень видає розпорядження.

Стаття 56. Заступник голови районної, районної у місті
ради та перший заступник, заступник голови
обласної ради

1. Районна, районна у місті рада обирає заступника голови
ради.

Обласна рада обирає першого заступника, заступника голови
ради.

2. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її
створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради
обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа
депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої
повноваження до припинення ними повноважень депутата ради
відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх
повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та
четвертою цієї статті.

3. Повноваження заступника голови районної у місті, районної
ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть
бути достроково припинені без припинення повноважень депутата
відповідної ради за рішенням відповідної ради, що приймається
шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення їх
повноважень може бути внесено на розгляд відповідної ради на
вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради або
голови ради.

4. Повноваження заступника голови районної у місті, районної
ради, першого заступника, заступника голови обласної ради можуть
також бути достроково припинені без припинення повноважень
депутата відповідної ради в разі:

1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про
складення ним повноважень заступника (першого заступника) голови
ради;

2) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його
діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.

Зазначені повноваження заступника (першого заступника) голови
ради припиняються з дня прийняття відповідною радою рішення, яким
береться до відома зазначений факт.

5. У випадках, передбачених частинами третьою та четвертою
цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника
(першого заступника) голови ради з дня припинення її повноважень.

6. Заступник голови районної у місті, районної ради, перший
заступник голови обласної ради здійснює повноваження голови
відповідної ради за відсутності голови ради на підставі його
розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою ради
своїх обов’язків з інших причин.

7. Заступник голови обласної ради здійснює повноваження
першого заступника голови обласної ради, у тому числі передбачені
частиною шостою цієї статті, за відсутності першого заступника
голови обласної ради або неможливості виконання ним своїх
обов’язків з інших причин.

8. Заступник голови районної у місті, районної ради, перший
заступник, заступник голови обласної ради працюють у раді на
постійній основі. На них поширюються вимоги щодо обмеження
сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені
цим Законом для голови ради.
{ Стаття 56 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 ) від 25.12.2008 }

Стаття 57. Президія (колегія) районної, обласної ради

1. Районна, обласна рада може утворити президію (колегію)
ради. Президія (колегія) ради є дорадчим органом ради, який
попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що
передбачається внести на розгляд ради. Президія (колегія) ради
може приймати рішення, які мають дорадчий характер.

2. До складу президії (колегії) ради входять голова ради,
відповідно заступник голови районної, районної у місті ради чи
перший заступник, заступник голови обласної ради, голови постійних
комісій ради, уповноважені представники депутатських груп і
фракцій.
{ Частина друга статті 57 в редакції Закону N 806-VI ( 806-17 )
від 25.12.2008 }

3. Президія (колегія) ради діє на основі Положення про неї,
що затверджується радою.

Стаття 58. Виконавчий апарат районної, обласної ради

1. Виконавчий апарат районної, обласної ради забезпечує
здійснення радою повноважень, наданих їй Конституцією України, цим
та іншими законами.

2. Виконавчий апарат ради здійснює організаційне, правове,
інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення
діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню
відповідною радою взаємодії і зв’язків з територіальними
громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та
посадовими особами місцевого самоврядування.

3. Виконавчий апарат ради утворюється відповідною радою. Його
структура, чисельність, визначена відповідно до типових штатів,
затверджених Кабінетом Міністрів України, та витрати на утримання
встановлюються радою за поданням її голови. { Частина третя статті
58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 – зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }
{ Щодо зупинення та відновлення дії частини третьої додатково див.
Закони N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, N 749-V ( 749-16 ) від
15.03.2007 }

4. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова
відповідної ради.

Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого
самоврядування

1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші
акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після
обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім
випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів
голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради
включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере
участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі
поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування
обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16
статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього
Закону.

4. Рішення сільської, селищної, міської ради у п’ятиденний
строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським,
селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд
відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов’язана у
двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила
зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила
попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу
ради, воно набирає чинності.

5. Рішення ради нормативно-правового характеру набирають
чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не
встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

6. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної
у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень
приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його
засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого
комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою,
головою районної у місті ради.

7. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови
(голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету
ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та
внести це питання на розгляд відповідної ради.

8. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у
місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає
розпорядження.

9. Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до
власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані
відповідною радою.

10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з
мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України
визнаються незаконними в судовому порядку.

11. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути
видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого
самоврядування.

Розділ III

МАТЕРІАЛЬНА І ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 60. Право комунальної власності

1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах
належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно,
доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси,
підприємства, установи та організації, в тому числі банки,
страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні
підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади
культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального
обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі
об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права
комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність
територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
{ Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

2. Підставою для набуття права комунальної власності є
передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими
суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення,
придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку,
встановленому законом.

3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах
безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть
об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності
об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих
бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного
фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та
організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад
сіл, селищ, міст здійснюють управління об’єктами їхньої спільної
власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах
територіальних громад відповідно до закону здійснюють
правомочності щодо володіння, користування та розпорядження
об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі
майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної
власності у постійне або тимчасове користування юридичним та
фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати,
використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження,
визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування
об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і
оренду.

6. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права
комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від
відчуження об’єктів права комунальної власності зараховуються до
відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування
заходів, передбачених бюджетами розвитку.

7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого
самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні
ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати
обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

8. Право комунальної власності територіальної громади
захищається законом на рівних умовах з правами власності інших
суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути
вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права
власності без згоди безпосередньо територіальної громади або
відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за
винятком випадків, передбачених законом.

9. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх
створення) ради мають право:
1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну
власність відповідних територіальних громад підприємств, установ
та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що
належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають
важливе значення для забезпечення комунально-побутових і
соціально-культурних потреб територіальних громад;
2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень,
споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території,
якщо вони можуть бути використані для забезпечення
комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних
громад;
3) мати об’єкти комунальної власності за межами відповідних
адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 61. Місцеві бюджети

1. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах,
районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють,
затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим
Законом та законом про бюджетну систему.

2. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні
бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх
відповідного розподілу між територіальними громадами або для
виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних
засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних
соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх
виконання.

3. Складання і виконання районних і обласних бюджетів
здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом
та законом про бюджетну систему.

4. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та
закріпленими за ними на стабільній основі законом
загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати
напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до
закону.

5. Втручання державних органів у процес складання,
затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за
винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Стаття 62. Участь держави у формуванні доходів місцевих
бюджетів

1. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере
участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль
за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів
та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого
самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення
послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли
доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних
податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого
бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного
бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про
державний бюджет.

2. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на
основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з
урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного
стану відповідних територій виходячи з рівня мінімальних
соціальних потреб, встановленого законом.

Стаття 63. Доходи місцевих бюджетів

1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних,
визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом
порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових
платежів.

2. Доходи місцевих бюджетів районних у містах рад (у разі їх
створення) формуються відповідно до обсягу повноважень, що
визначаються відповідними міськими радами.

3. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів
визначається законом про бюджетну систему та іншими законами.

4. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються
доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи,
необхідні для забезпечення виконання делегованих законом
повноважень органів виконавчої влади.

5. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет
розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини
податкових надходжень, коштів, залучених від розміщення місцевих
позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.

6. Кошти державного бюджету, що передаються у вигляді
дотацій, субвенцій, розподіляються обласними радами між районними
бюджетами і бюджетами міст обласного значення у розмірах,
необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних
розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також
використовуються для фінансування з обласного бюджету спільних
проектів територіальних громад.

7. Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді
дотацій, субвенцій, зараховуються до районних бюджетів і
розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у
розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче
мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а
також використовуються для фінансування з районного бюджету
спільних проектів територіальних громад.

Стаття 64. Видатки місцевих бюджетів

1. Видатки, які здійснюються органами місцевого
самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і
цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад;
видатки, пов’язані із здійсненням районними, обласними радами
заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних
громад, – відповідними районними та обласними бюджетами.

2. Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх
створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються
коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх
використання.

3. Районні, обласні бюджети виконують місцеві державні
адміністрації в цілях і обсягах, що затверджуються відповідними
радами.

4. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо
передбачаються видатки поточного бюджету і видатки бюджету
розвитку.

5. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування
установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних
асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.

6. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм
соціально-економічного розвитку відповідної території, пов’язаних
із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також
на фінансування субвенцій та інших видатків, пов’язаних з
розширеним відтворенням.

7. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини:
видатки, пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого
самоврядування, і видатки, пов’язані з виконанням делегованих
законом повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 65. Використання вільних бюджетних коштів

Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих
бюджетів, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в
результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у
видатках, вилученню не підлягають, крім випадків, передбачених
законом. Рішення про використання таких коштів приймається
відповідною радою.

Стаття 66. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів

1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення
виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом
повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня
мінімальних соціальних потреб.

2. При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих
бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів, порядок
використання яких передбачено статтею 65 цього Закону.

3. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і
видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття
видатків, необхідних для здійснення органами місцевого
самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення
населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб,
держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі
необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді
дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.

Стаття 67. Фінансування витрат, пов’язаних із здійсненням
органами місцевого самоврядування повноважень
органів виконавчої влади та виконанням
рішень органів державної влади

1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами
місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів
виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами
місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в
Законі України про Державний бюджет України.

2. Рішення органів державної влади, які призводять до
додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов’язково
супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів.
Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в
межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого
самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної
влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими
ресурсами, компенсуються державою.

Стаття 68. Утворення цільових фондів

1. Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові
фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого
бюджету.

2. Порядок формування та використання цільових фондів
визначається положенням про ці фонди, що затверджується
відповідною місцевою радою.
( Стаття 68 в редакції Закону N 2813-IV ( 2813-15 ) від
06.09.2005 )

Стаття 69. Місцеві податки і збори

1. Органи місцевого самоврядування відповідно до закону
можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і
збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

2. За рішенням зборів громадян за місцем їх проживання можуть
запроваджуватися місцеві збори на засадах добровільного
самооподаткування.

Стаття 70. Участь органів місцевого самоврядування у
фінансово-кредитних відносинах

1. Рада або за її рішенням інші органи місцевого
самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати
місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з
інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх
погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в
банківських установах.

2. Органи місцевого самоврядування можуть у межах
законодавства створювати комунальні банки та інші
фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів
підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної
власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні
їм кошти в банках інших суб’єктів права власності, отримувати
відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх
до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

Розділ IV

ГАРАНТІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та
посадових осіб

1. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого
самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

2. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права
втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб
місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені
Конституцією України ( 254/96-ВР ), цим та іншими законами до
повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування,
крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в
інших випадках, передбачених законом.

3. У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань,
які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна
повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого
самоврядування.

4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають
право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих
органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, які обмежують права
територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб
місцевого самоврядування.

Сторінки: 1 2 3 4 5

Повернутися в розділ: Закон про місцеве самоврядування