Приурочена вона вшануванню жертв голодоморів, які відбувалися на території України у 1921-22, 1932-33 та 1946-47 роках. Перші два голодомори Тернопільщину оминули, але мешканці області осторонь великої біди своїх земляків з-за Збруча не залишилися. На стендах виставки представлені архівні документи, світлини, оригінали розпоряджень та ухвал органів влади про створення пунктів прийому біженців,  листівки. Серед експонатів – донесення старост Тернопільського воєводства про поминальні панахиди за померлими від голоду в Радянській Україні, оголошення про створення комітетів порятунку та збір коштів для голодуючих, спогади очевидців тощо.

-         Це страшні сторінки нашої історії. Заради світлої пам’яті мільйонів невинно убієнних та замордованих голодом пам’ятати про них повинні усі, хто живе на цій землі, – зазначив на відкритті документальної виставки голова обласної ради Олексій Кайда. – Відкриття і оприлюднення архівів КГБ  ще раз довело, що голод особливо 1932-1933 років, був геноцидом української нації. Він на совісті і сучасників, хто цей голодомор не сприймає як сплановану на знищення українців акцію, і тих держав, які ще досі не визнали голод тих років як геноцид, на совісті і Росії, яка взяла на себе правонаступництво СРСР. За злочини проти людства, а таким був голодомор у тридцяті роки, винні мають бути покарані. Повинен бути Нюрнберг-2.

У відкритті виставки «Жнива скорботи» взяли також участь  депутати, науковці, студенти, працівники архіву та журналісти. Поруч із документальною виставкою до днів скорботи за жертвами голодоморів представлено і виставку дитячих малюнків на цю тему.