Найбільша для України трагедія 20 століття – великий голодомор 1932-1933 років – Тернопільщини не торкнувся. На щастя, не була вона у складі СРСР на той час. Та не було жодного краянина, який би міг залишатися осторонь найстрашнішої сторінки історії України – голоду. Причина була одна – бо там, за Збручем, жили українці…
На Театральному майдані тисячі мешканців Тернополя та області утворили із свічок величезний хрест – так Тернопілля молилося за невинно замордованих голодом.
- Найстрашніші «жнива» 20 століття – це голодомор, – сказав на поминанні голова обласної ради Олексій Кайда. – Українців як націю через голодомор намагалися планомірно знищити. А найголовніше через те, що українці себе називали українцями, а не совєтським народом. Нині навіть небо плаче – бо мільйони невинно убієнних є на совісті катів українського народу. Ми повинні вимагати суду. Суду для тих, хто причетний до загибелі бодай одного українця. За часів другої світової війни загинуло менше українців, аніж за час голодомору Над фашизмом за злочини перед людством суд був – то чому не може бути суд над тими, хто спричинив штучний голод в Україні і призвів до загибелі мільйонів людей. Саме тому повинен бути Нюрнберг-2»
На Театральному майдані спільну молитву відслужили представники різних конфесій. Символом цього трагічного та поминального дня став великий сніп колосся – як найбільшої надії тих, хто помирав від голоду, та знаком єднання громадян України навколо одного – такого більше ніколи не може статися в історії української нації.
Повернутися в розділ: Новини
