Стаття першого заступника голови Тернопільської обласної ради  С. Тарашевського, опублікована 29.07.2009 в “Новій тернопільській”

Проблем у Тернополі є багато і одна з них -  із неприємним запахом. Це проблема сміттєзвалища, про яку люди говорять вже давно, а влада до сих пір робила вигляд, що щось таки робить. Бо що не говори, а коли мешканці села Малашівці в черговий раз перекриють дорогу для сміттєвозів (акцію планують 1 серпня), то в літній час запах проблеми швидко відчує кожен тернополянин. Якби ж то тільки запах, а ви додайте сюди ще й щурів, віруси та інфекції, які при високій температурі за день-два просто таки запанують в місті. 

Питання вже мало б бути вирішене, бо заміну Малашівцям треба було шукати давно.

Це сміттєзвалище збудували за радянських часів, і за порушенням усіх норм. А сьогодні й поготів, владі потрібно шукати вихід із ситуації. 

Для вирішення наболілих питань ОДА та облрада  створила комісію з припинення експлуатації Малашівського сміттєзвалища. Очолили її заступник голови облдержадміністрації Б.М. Якубовський та перший заступник голови облради С.О.Тарашевський. 

Минулого тижня комісія зібралася на перше засідання, на якому начальник управління ЖКГ та екології міськради Олег Соколовський звітував про напрацьований план заходів. Проте, побіжно глянувши на план, одразу стає зрозумілим, що з визначенням  термінів у міськради проблема. Їх необхідно корегувати, бо зазначені дати у ньому  просто нереальні.

 Скажімо, проведення спеціалізованою організацією  санітарно-екологічної експертизи стану міського сміттєзвалища вже перенесли із 1 на 20 серпня. До того ж  1 серпня  (якась зачарована дата!) у плані приурочено опрацювання, як базового варіанту, вибору земеьної ділянки під будівництво сміттєпереробного підприємства на території Малашовецького сміттєзвалища.  Але, як то кажуть, тут ще ні кіт не женився, ні кінь не валявся. Нема нічого: ні громадських слухань,  ані плану – ні-чо-гі-сі-нько!!!

 Тому сумне твердження малашовецького сільського голови Степан Юрика про те, що комісію слід було назвати не з припинення, а продовження  експлуатації, викликали співчутливі зітхання присутніх членів комісії. За його словами, яма сміттєзвалища розрахована ще тільки на півроку. А міська влада хоче насильно збудувати там сміттєвий завод, не маючи при цьому жодного уявлення, як то має виглядати, ні технгології, ні способу ані земельної ділянки.

 Співголова комісії  Сергій Тарашевський вважає, що так працювати не можна, тому запропонував комісії свої шляхи виходу із важкої ситуації. На його думку необхідно піти певним алгоритмом, отож надаємо йому слово:

- Для цього треба зробити кілька кроків. Крок перший – вибрати декілька можливих ділянок для побудови сміттєпереробного заводу (від 3 до 5 ). Відтак вже 29 липня має бути список обраних ділянок із дозволами санітарної і екологічної служб.

Після вибору ділянок слід надати громадам, які мешкають неподалік,  пропозиції стосовно недорогого супутнього виробництва. До нього відноситься виробництво туалетного паперу, поліетиленових пакетів, пластмасових кришок, скляних банок і т.д.. Обов’язково слід надати мешканцям пільги, скажімо, певну суму податків залишати в місцевому бюджеті, проінформувати їх про кількість нових робочих місць, які будуть створені на цих виробництвах і з якою  заробітною платою. А можливо ще й будуть додаткові вигоди – до них може відноситися  безкоштовна е/е, інша земельна ділянка чи грошова компенсація.

Наступний крок – проведення громадських слухань, щоб визначити, яка громада згідна прийняти у себе такий вид виробництва  із всіма пільгами та компенсаціями на своїй території. Слід зауважити, що це не найгірше виробництво – це не шахти, де гинуть люди, а в повітрі є важкі метали.

З приводу пільг і компенсацій давайте розглянемо конкретний випадок: село Малашівці складається із 110 дворів, тому, якщо міська рада запропонує їм у власність 110 земельних ділянок в напрямку Підволочиського шосе під будівництво котеджного містечка, де 12 гектарів давно вже підготовлені на аукціон, але так і не можуть знайти свого власника, то я більш ніж впевнений,  що громада таки погодиться на розміщення сміттєпереробного заводу на території Малашовецької сільської ради.  

І наостанок,  коли громада дасть згоду, міська рада має прокласти дорогу і комунікації   та обати на тендерній основі найкращого оператора, який вкладе гроші у  виробництво і зможе впевнено працювати. 

Сергій Олександрович вважає, що слід навчитися йти на компроміс і вже першого серпня  запропонувати малашівцям реальний вихід. А що вже нині багато областей зустрілося із такою ж  проблемою, то Тернопільщина має можливість показати іншим, як поступитися власними інтересами задля вирішення глобальних питань. 

Запропонований алгоритм заслуговує  не тільки на увагу і виконання, його доцільно запровадити в подальшій роботі. Адже є у нас кілька доволі немалих міст, які активно «продукують» сміття, це Чортків, Кременець, Бучач. І проблема сміттєпереобних заводів торкнеться нашої області ще не раз.

 Ольга Добродум