Олексію Петровичу, минуло 100 днів, як вас обрали головою обласної ради. Це маленький ювілей, рубіж, за який стало прийнято звітувати. То як вам живеться і працюється в Галичині цих 100 днів?
- На Галичині я живу і працюю значно довше ніж 100 днів. Тут я перебуваю з 1989 року. Разом з тим хочу наголосити, що не сприймаю ніяких поділів, переконаний – Україна єдина. Упродовж останніх років нас намагаються розділити: на Схід і Захід, Центр і Південь. Згодом – на сорти: І, ІІ, навіть – ІІІ. Людям на рівні підсвідомості намагаються закласти цей розподіл, щоб розколоти країну. Адже в пошматованій, подрібненій країні легше чинити беззаконня. Ще древні говорили – розділяй та владарюй. Тому я проти будь-яких розподілів. Тим більше, що моя дружина – галичанка. У Львові народився і росте мій син. Я вже кровно пов’язаний із цією землею.
На жаль, майже на кожній сесії обласної ради наші опоненти, намагаючись дошкулити, щоразу викрикують: «варяги», «заїжджі», цим самим пробують затаврувати чи принизити. Намагаюсь на такі речі не реагувати, адже це все від браку елементарної культури та вихованості. Ще раз наголошу, що для мене батьківщиною є вся суверенна, неподільна, соборна Україна.
- Що вважаєте плюсом, а що і мінусом цих ста днів?
- 100 днів, мушу зазначити, надзвичайно малий термін, щоб підбивати підсумки своєї діяльності. Це фактично лише певне завершення, так би мовити, організаційного періоду, визначення пріоритетів, першочергових напрямків діяльності.
Що ж до мінусів, то можу вже сказати відверто, що надзвичайно повільно відбуваються зміни навіть у підходах до діяльності обласної ради, надзвичайно багато перешкод на цьому шляху.
Вважаю безумовним плюсом роботи цієї обласної ради те, що нинішня каденція дуже оперативно обрала керівництво і розпочала роботу. Окрім організаційної за цих три місяці відбулось три сесії обласної ради – дві чергових та одна позачергова – на якій розглядалась політична ситуація, що склалась навколо ймовірного створення ПРІБЮТ.
Під час цих засідань ми прийняли понад 190 рішень. Окрім питань, які мали б вирішувати нинішні депутати, нам у спадок від попереднього скликання залишилось багато рішень, відмінених судом. Ми зобов’язані були їх повторно розглянути. Тому в нас є подвійне навантаження. Разом з тим ми вже практично завершили із спадком попередньої ради. Необхідно підкреслити, що( і це ми ставили собі, як першочергове завдання) обласна рада запрацювала, – на відміну від попередньої, яка була практично паралізована. Працюють надзвичайно активно депутатські комісії. До прикладу, постійна комісія з питань духовності, культури, свободи слова та інформації провела 9 засідань, на яких прийняла понад 60 рішень , з питань бюджету – 8, розглянула 70 питань, прийняла 38 рішень. Тернопільська обласна рада запрацювала досить активно, маю надію, що і ефективно. Нині з обласного бюджету фінансується майже тридцять різноманітних програм на суму 4957, 0 тис. грн. Серед них обласна програма «Ветеран» – 115 тис. грн., обласна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності – 200 тис.грн., обласна програма підтримки малого підприємництва на 2009-2010 р.р. Діти реабілітованих матимуть право на 50-відсотокове зниження оплати житлової площі та комунальних послуг. Такі пільги поширюватимуться на дітей реабілітованих жертв політичних репресій, які народилися під час перебування матері у тюрмі, під слідством або на примусовому лікуванні і в таборах. Також сесія обласної ради вирішила поширити на дружин (чоловіків) померлих учасників бойових дій ОУН-УПА пільги, що мають вдови загиблих учасників війни. За пропозицією нашої політичної сили сесія Тернопільської обласної ради ухвалила рішення «Про вшанування та соціальний захист ветеранів ОУН-УПА на території Тернопільщини. Облдержадміністрації доручено вивчити можливості щодо встановлення надбавки до пенсій ветеранам ОУН-УПА за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 100% та 50-відсоткову пільгу на сплату послуг ЖКГ. Такі виплати, згідно з рішенням сесії, рекомендовано передбачити у бюджеті на 2010 рік.
Більшістю голосів депутати обласної ради затвердили також обласну програму запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2009-2012 роки. Від реалізації цієї програми очікується підвищення рівня інформованості населення щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань, способів їх корекції, зниження рівня смертності від таких хвороб та рівня первинної інвалідності, зумовленої серцево-судинними захворюваннями. Передбачається і підвищення рівня ранньої діагностики захворювань серцево-судинної системи, закупівля сучасної медичної апаратури для лікування хворих.
Депутати також затвердили програму розвитку обласних музеїв на 2009-2013 роки. Ця програма буде фінансуватися з обласного бюджету та інших джерел, відповідно до вимог чинного законодавства. На цей рік для реалізації програми передбачається виділити понад 133 тисячі гривень.
Розповідати про ці та інші програми можна ще багато, адже вони всі надзвичайно важливі для краю. Мушу сказати, що не всі засідання проходять гладко, не всі питання приймаються, є й суперечки, заперечення, виникають і конфліктні ситуації. Але, наголошую на цьому, рада – це живий організм, тим більше, що ми говоримо про демократичні принципи нашої роботи. Кожна політична сила має право на власні погляди, переконання, врешті-решт підходи до роботи. Якщо, на противагу нам, одна із східних обласних рад приймає 80 рішень за годину роботи, то чи не нагадує це вам часи Радянського Союзу із повальним «одобрямсом». Інша справа, що дискусії в сесійній залі інколи набувають надзвичайно високої напруги.
Олексію Петровичу є питання, які потребують вирішення вже багато років, що ви плануєте здійснити для того, щоб, до прикладу, добудувати наукову бібліотеку, чи відремонтувати тернопільську об’їзну?
На жаль, поки що у сесійній залі нам не вдалось досягнути спільної думки щодо виділення коштів на об’їзну дорогу навколо Тернополя. Про її стан говорити боляче – це сором усієї області. А у сесійній залі хочуть і надалі розпорошити кошти. Я ж пропоную зосередити їх по найбільш важливих цьогоріч об’єктах, а наступного року – виділити на інші дороги значні суми. А то направляємо незначними траншами на масу об’єктів – і гроші йдуть, як вода у пісок. Із 14 мільйонів гривень розподілено лише 3,5. З них на капітальний ремонт доріг у Зборівському районі – 2 млн. грн., оскільки ці заходи входять в програму підготовки до святкування Зборівської битви. Також 1,5 млн. грн. – на реконструкцію дороги «Базниківка – Соколиця» Саранчуківської сільської ради Бережанського району до молодіжного вишкільно-оздоровчого табору «Лисоня» ім. І. Гавдиди. Проте депутати обласної ради не підтримали позиції виділити 7 млн. грн. на капітальний ремонт об’їзної дороги навколо обласного центру. Надіюсь, що на наступній сесії це питання буде вирішено.
Головне, що обласна рада працює прозоро.
Прямі трансляції сесій обласної ради – це одне із положень програми, з якою ВО «Свобода» йшла на вибори. У сесійній залі нас підтримали у цьому й інші політичні сили. Я вважаю, що це абсолютно правильно. І хоча у деяких депутатів після певних подій в залі виникли сумніви: мовляв деякі політики працюють лише на камери, переконаний – люди повинні знати, бачити, чути, чим займається той чи інший депутат, чиї інтереси відстоює та чи інша політична сила. І наступні вибори покажуть: хто чого вартує. Попри все, у деяких політиків превалює бажання працювати кулуарно. Так, до мене в один день надійшли листи від ректорів чотирьох наших найбільших вузів, які містили обурення тим, що обласна рада не добудовує бібліотеку. Хіба можна за кілька місяців розв’язати проблему, яка зріє парканадцять років. 3 липня 2009 р. на спільному засіданні постійних комісій обласної ради з питань духовності, культури, свободи слова та інформації, з питань бюджету та з питань планування територій, архітектури, будівництва, будівельної індустрії, дорожнього і житлово-комунального господарства та благоустрою територій обговорювалось питання щодо завершення будівництва нового приміщення обласної наукової бібліотеки у місті Тернополі. Я взяв участь у засіданні цих комісій.
По-перше, слід визначити стратегію будівництва, проектно-кошторисну документацію скоригувати і спрямувати для цієї мети кошти обласного бюджету.
По-друге, обласна рада ініціюватиме звернення до центральних органів влади щодо виділення із державного бюджету субвенцій обласному бюджету з метою завершення будівництва.
І, нарешті, депутати, уся громадськість краю, враховуючи значний потенціал, очікують на більш активну участь вищих навчальних закладів Тернополя у співфінансуванні добудови.
Вже вкотре наголошую: не варто зараз розпорошувати бюджетні кошти. Етапність виконання робіт мала б бути наступною – спочатку виділяються кошти облбюджету на коригування проектно-кошторисної документації. Пізніше слід здійснити власне коригування, погодити умови добудови з міською радою та керівництвом навчальних закладів. А вже потім, передбачивши усю необхідну суму у бюджеті, щоб у максимально стислі терміни виконати будівельні роботи.
Ви нещодавно повернулися із відрядження до Польщі, якою була мета цієї поїздки і чи задоволені ви досягнутим результатом?
Ми сьогодні всерйоз говоримо про розвиток туристичного напрямку на Тернопіллі. І справді, маючи такий потенціал, просто злочин не розвивати цю галузь. Адже Тернопільщина – це і святі місця, й історичні пам’ятки, й унікальні природні об’єкти. Проте за відсутності інфраструктур, прибутків від цих див годі чекати. На сесії обласної ради було виділено 1млн. 300 тис грн. на програму розвитку авіації – іншими словами – аеропорт ( сюди входять і кошти на покриття боргу по заробітній платі, ремонт даху, створення медичного пункту, санітарно-гігієнічних приміщень, кімнати матері й дитини тощо), Проте до сих пір з невідомих причин кошти за призначенням не надійшли.
А ми сьогодні говоримо про те, що без аеропорту обласний центр у нинішній час жити не може. Вже не говорю про те, що це серйозний прибуток до місцевого бюджету. Я нещодавно повернувся із Польщі. Ми зобов’язані нині перейняти досвід країн Євросоюзу, зокрема у розвитку інфраструктур. До прикладу, літовища використовують не лише для пасажирських, транспортних перевезень – це велетенські логістичні приміщення, тут розташовуються ремонтні майстерні, аеро-клуби, аеро-школи, коли навколо міст виростають цілі техно-парки. При чому перш ніж приходить інвестор у розвиток інфраструктури вкладає гроші й місцева громада. Переконаний, що доклавши своїх грошей до певного об’єкту, мешканці населеного пункту і самі будуть більш зацікавлені у його розвої.
Ми вже маємо досвід такого спільного використання коштів. Один мільйон гривень виділено із обласного бюджету на співфінансування мікропроектів 40 місцевих громад. Це проект ПРОООН, який має на меті сприяти сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні через підтримку та співфінансування громадських ініціатив у всіх областях України та Автономній Республіці Крим. В основі Проекту лежить підхід «розвиток, орієнтований на громаду», який передбачає, що місцеві громади, органи місцевої виконавчої влади та самоврядування спільно визначатимуть пріоритети розвитку території, спільно плануватимуть та реалізовуватимуть заходи для сталого розвитку свого села, селища чи міста. Ініціатива фінансується Європейським Союзом в рамках програми технічної допомоги ЄС та спів-фінансується і впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні, за підтримки Уряду України. Бюджет проекту складає €13,3 млн. Орієнтовна кількість коштів на фінансування проектів громад кожної області – $400.000.
Маю з гордістю сказати, що лише три області в Україні виділили під це кошти, а з них Тернопільська область – найбільше. І підбиваючи підсумки, підкреслю: ми закладаємо нові підходи до вирішення проблем області.
Ви молодий політик нової генерації. Як вам працюється із старими кадрами?
Я дозволю собі з вами не погодитись. У політиці я вже із 1989 року. Сповідую ідеологію, принципи, підходи українського націоналізму. Саме ці принципи та підходи втілюю та втілюватиму в життя, ними керуватимусь у своїй роботі й надалі. У роботі з кадрами вважаю, що має превалювати патріотизм, професіоналізм та порядність людини, адже все ж таки наші кадри мають служити державі та громаді.
Розмову підготувала і провела Ірина Заверуха.
